Odessa DailyУкраина

Анатолій Гриценко: Підсумки кампанії: що день учорашній нам готує?

1 ноября 2010 в 17:40

Підсумки кампанії: що день учорашній нам готує?
День голосування, навіть якщо він пройде абсолютно спокійно і без фальсифікацій (у чому є великі сумніви), все одно вирішального впливу на результат виборів уже не справить.
Чому? Та тому що результат виборів влада визначила задовго до дня голосування. А значною мірою — ще до початку виборів. Відтак Янукович і його команда відкинули країну на шість років назад — у 2004-й.
Після грубого нехтування виборчими правами мільйонів громадян, яке підірвало Україну 2004-го, і ми, українці, і Європа вже звикнулися з думкою, що можемо переобирати владу спокійно, без вселенських скандалів. Так було 2006-го, 2007-го. Але ми помилилися.
Під час нинішньої кампанії Янукович & Co показали нам, українцям, і Європі, що в одну й ту саму річку можна ввійти двічі. А для улову багатого все знадобиться — і невід, і електричний струм, і динаміт.
Цинічне правове браконьєрство почалося з прийняття закону про вибори, абсолютно неприйнятного з погляду здорового глузду і демократії. Чого варта лише норма закону, яка дозволяє трьом членам комісії (а в кожній комісії є, щонайменше, три «смотрящих» від партії Януковича) приймати остаточне рішення — не беручи до уваги думок інших членів комісії, навіть якщо цих інших (не регіоналів) десять чи п’ятнадцять. Таких «мін» у законі закладено з десяток.
На другому етапі почали «глушити» мерів. По всій країні! Дружними лавами! Їх, кому довіряють і хто здатний переобратися від інших партій, виловлювали сіткою ПР. Кого — мотивувавши, а кого — залякавши. Тих, хто дозволив собі відмовитися від привабливої пропозиції ПР, відразу підвісили на гачок КРУ, МВС, прокуратури, відкриваючи по п’ять, вісім, п’ятнадцять кримінальних справ. Кого з мерів не переконала «сила закону», тих трійки «смотрящих» не реєстрували кандидатами або знімали з виборів уже після реєстрації. Вистояли, дійшли до кінця дистанції небагато. Тим вища ціна принципів цих людей, які виявили свою громадянську позицію.
Потім артільники Януковича пройшлися густим неводом по регіональній еліті, лідерах громадської думки — керівниках працюючих підприємств, директорах шкіл, головлікарях лікарень, ректорах університетів, видатних учених і діячах культури, командирах корпусів і бригад, служителях церкви. Завдання максимум — включити їх до списків ПР, завдання мінімум — відбити бажання піти за списками інших партій, насамперед опозиційних. Загалом по країні улов вражав. Але не скрізь. І я вдячний тим сміливцям, котрі зберегли спину прямою і пішли на вибори під прапором «Громадянської позиції» та інших опозиційних партій.
Під час кампанії влада застосовувала клонування партійних осередків опозиційних політсил; перекроювання в останній момент виборчих округів; демонстративне невключення до складу дільничних комісій представників «Громадянської позиції» та інших партій; маніпуляції з друкуванням бюлетенів; напади на партійні офіси; підпали автомобілів кандидатів (зокрема й нашої партії); погрози звільненням та фізичне насильство.
Усе це — на тлі щоденних телезаклинань Президента і прем’єра про беззастережне дотримання закону й готовність блискавично реагувати на будь-які порушення.
Можливо, почесний лідер ПР Янукович ці вибори і виграє. А ось президент Янукович — із тріском програє.
Чи дадуть ці вибори нову якість місцевій владі, ефективний ривок місцевому самоврядуванню? Ні. І не тільки тому, що вибори відбулися під пресингом влади.
Головна причина в іншому: 95% місцевих бюджетів як були, так і залишилися дотаційними. Не всі знають, але наприкінці липня Уряд Януковича-Азарова «пошепки» прийняв розпорядження, яким відклав передачу повноважень і ресурсів на місця ...до наступних президентських виборів. Тому, хоч би хто прийшов у місцеві Ради, хоч би хто став мером, — усі вони будуть змушені йти на поклін до Миколи Яновича, у Мінфін — просити грошей. Кому дадуть — там влада і спрацює, а кому ні — вибачайте, треба було вступати в ПР.
Що ж, нині можливості Януковича великі. Але я б порадив Президентові своєю настільною книжкою зробити казки О.Пушкіна. Насамперед «Казку про рибалку і рибку».
Персональний сайт Анатолія Гриценка, 30.10.2010
gricenko_newДень голосування, навіть якщо він пройде абсолютно спокійно і без фальсифікацій (у чому є великі сумніви), все одно вирішального впливу на результат виборів уже не справить.
Чому? Та тому що результат виборів влада визначила задовго до дня голосування. А значною мірою — ще до початку виборів. Відтак Янукович і його команда відкинули країну на шість років назад — у 2004-й.
Після грубого нехтування виборчими правами мільйонів громадян, яке підірвало Україну 2004-го, і ми, українці, і Європа вже звикнулися з думкою, що можемо переобирати владу спокійно, без вселенських скандалів. Так було 2006-го, 2007-го. Але ми помилилися.
Під час нинішньої кампанії Янукович & Co показали нам, українцям, і Європі, що в одну й ту саму річку можна ввійти двічі. А для улову багатого все знадобиться — і невід, і електричний струм, і динаміт.
Цинічне правове браконьєрство почалося з прийняття закону про вибори, абсолютно неприйнятного з погляду здорового глузду і демократії. Чого варта лише норма закону, яка дозволяє трьом членам комісії (а в кожній комісії є, щонайменше, три «смотрящих» від партії Януковича) приймати остаточне рішення — не беручи до уваги думок інших членів комісії, навіть якщо цих інших (не регіоналів) десять чи п’ятнадцять. Таких «мін» у законі закладено з десяток.
На другому етапі почали «глушити» мерів. По всій країні! Дружними лавами! Їх, кому довіряють і хто здатний переобратися від інших партій, виловлювали сіткою ПР. Кого — мотивувавши, а кого — залякавши. Тих, хто дозволив собі відмовитися від привабливої пропозиції ПР, відразу підвісили на гачок КРУ, МВС, прокуратури, відкриваючи по п’ять, вісім, п’ятнадцять кримінальних справ. Кого з мерів не переконала «сила закону», тих трійки «смотрящих» не реєстрували кандидатами або знімали з виборів уже після реєстрації. Вистояли, дійшли до кінця дистанції небагато. Тим вища ціна принципів цих людей, які виявили свою громадянську позицію.
Потім артільники Януковича пройшлися густим неводом по регіональній еліті, лідерах громадської думки — керівниках працюючих підприємств, директорах шкіл, головлікарях лікарень, ректорах університетів, видатних учених і діячах культури, командирах корпусів і бригад, служителях церкви. Завдання максимум — включити їх до списків ПР, завдання мінімум — відбити бажання піти за списками інших партій, насамперед опозиційних. Загалом по країні улов вражав. Але не скрізь. І я вдячний тим сміливцям, котрі зберегли спину прямою і пішли на вибори під прапором «Громадянської позиції» та інших опозиційних партій.
Під час кампанії влада застосовувала клонування партійних осередків опозиційних політсил; перекроювання в останній момент виборчих округів; демонстративне невключення до складу дільничних комісій представників «Громадянської позиції» та інших партій; маніпуляції з друкуванням бюлетенів; напади на партійні офіси; підпали автомобілів кандидатів (зокрема й нашої партії); погрози звільненням та фізичне насильство.
Усе це — на тлі щоденних телезаклинань Президента і прем’єра про беззастережне дотримання закону й готовність блискавично реагувати на будь-які порушення.
Можливо, почесний лідер ПР Янукович ці вибори і виграє. А ось президент Янукович — із тріском програє.
Чи дадуть ці вибори нову якість місцевій владі, ефективний ривок місцевому самоврядуванню? Ні. І не тільки тому, що вибори відбулися під пресингом влади.
Головна причина в іншому: 95% місцевих бюджетів як були, так і залишилися дотаційними. Не всі знають, але наприкінці липня Уряд Януковича-Азарова «пошепки» прийняв розпорядження, яким відклав передачу повноважень і ресурсів на місця ...до наступних президентських виборів. Тому, хоч би хто прийшов у місцеві Ради, хоч би хто став мером, — усі вони будуть змушені йти на поклін до Миколи Яновича, у Мінфін — просити грошей. Кому дадуть — там влада і спрацює, а кому ні — вибачайте, треба було вступати в ПР.
Що ж, нині можливості Януковича великі. Але я б порадив Президентові своєю настільною книжкою зробити казки О.Пушкіна. Насамперед «Казку про рибалку і рибку».
Персональний сайт Анатолія Гриценка, 30.10.2010

Комментарии посетителей сайта


Rambler's Top100