• Новости
• News
• Мнения
• Мода и Стиль
• Афиша Одессы
• Отдых
• Бизнес
• Родители
• Темы
• Психология

• Наследие Сталина
• Люстрации
• Евромайдан
• Генеральный протест
• Трибуна здравомыслия

Участники Одесского Литературного фестиваля

Одесский Литературный фестиваль проходит в Одессе 2 25 по 29 сентября

Максім Біллер (Німеччина) Максім Біллер народився у 1960 році в Празі. Після придушення Празької весни його російсько-єврейська родина виїхала до Німеччини. Біллер вивчав літературознавство у Гамбурзі і Мюнхені. У збірці »Роки в темпі« (1991) зібрані його іронічні коментарі на різні теми, зокрема про популярну та елітарну літературу, а також про особливості морального сприйняття дійсності поколінням постшістдесятників. У книгах »Країна батьків і зрадників« (1994) та »Німецька книга« (2001) він продовжує публікувати провокативні спостереження. Наприклад, полемізує з актуальною тенденцією ритуалізування пам’яті про Голокост.

Андрій Бондар (Україна) Андрій Бондар народився у 1974 році в Кам’янці-Подільському. У 1991–1994 роках навчався у педагогічному інституті у рідному місті, завершив навчання у 2001-му в Києво-Могилянській академії. У 1998–2000 роках був головним редактором журналу »Література плюс« Асоціації українських письменників. Найновіша книга Андрія Бондаря »Церебро« (2018) відзначена премією BBC »Книжка року« (2018) як найкраща есеїстика. Тексти збірки створювалися протягом двох років. Серед них є як доволі реалістичні, з автобіографічним елементом, так і наповнені магічним і багатозначністю. Андрій Бондар належить до найпопулярніших українських блогерів. Мешкає в Києві.

Юлія Верба (Україна) Юлія Верба народилася у 1974 році в Одесі. Навчалася в Одеському навчальнонауковому інституті морського флоту, здобула фах водного інженера-будівельника, спеціалізувалася на дослідженні енергії морських хвиль. Згодом працювала журналісткою на державному телебаченні Одеси. У 2017 році дебютувала як письменниця і видала збірку оповідань »Молдаванское отродье«. У ній авторка описує своє дитинство у 80-х у районі Молдаванка, але при цьому щасливо уникає пастки потрапити у типові одеські кліше. Мешкає в Одесі.

 Марина Гримич (Україна) Марина Гримич народилася у 1961 році в Києві. Навчалася на слов’янській філології Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, захистила кандидатську дисертацію в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР, працювала у багатьох ВНЗ України, викладала у Київському університеті ім. Тараса Шевченка, а також в університеті Альберти. Марина Гримич опублікувала п’ять монографій на наукову тематику, два підручники і понад 200 наукових і науковопопулярних статей. За свою творчість письменниця отримала Першу премію літературного конкурсу «Коронація слова». Вона — членкиня Спілки письменників України і Національної спілки краєзнавців України. З 2007 року є членкинею Канадської спілки етнологів. Марина Гримич мешкає в Києві.

 Дурс Ґрюнбайн (Німеччина) Дурс Ґрюнбайн народився у 1962 році в Дрездені. У 1985-му переїхав до Східного Берліна, де вступив на театрознавчий факультет. У 1995 році поет отримав нагороду ім. Петера Гухеля за поезію, а також став наймолодшим лауреатом премії ім. Ґеорґа Бюхнера. У 2003 році він здобув нагороду ім. Фрідріха Ніцше, ставши першим лауреатом, який раніше не займався фахово філософією. У 2009 році став членом ордену »Pour le mérite«. Дурс Ґрюнбайн живе у Берліні.

Дімітре Дінев (Австрія/Болгарія) Дімітре Дінев народився у 1968 році у місті Пловдив у Болгарії. Він навчався у німецькомовній гімназії у місті Пазарджик неподалік Пловдива. Ще у шкільні роки почав писати, і з 1986 року публікував тексти болгарською і російською мовами. Після розпаду СРСР улітку 1990 року Дінев виїхав із Болгарії. Він нелегально перетнув кордон і через Чехію дістався до Австрії. Епічні оповідання Дінева про міграцію і чужину сповнені іронії, пафосу, комічного і трагічного. З неймовірною легкістю і гумором він розповідає про важкі умови життя переселенців, біженців і нелегальних мігрантів, які вперто борються з труднощами щоденного життя. Автор живе та працює у Відні.

Юрій Іздрик (Україна) Юрій Іздрик — письменник, культуролог і видавець, народився у 1962 році в Калуші. Після завершення школи вступив до Національного університету »Львівська політехніка«. Успіх прийшов до Іздрика після написання роману »Воццек« (1998), за яким ішов »Подвійний Леон« (2000). У 2008-му вийшов друком тридцятий і останній номер журналу »Четвер«, редактором і засновником якого був Іздрик, а за рік Іздрик опублікував книгу есеїв »Флешка 2GB«, а також »ТАКЕ«. Остання принесла йому нагороду »Книга року ВВС« (2010). У 2013-му вийшла його збірка віршів »Іздрик.Ю«, тексти з якої раніше публікувалися у блозі автора »Мертвий щоденник«.

Макс Кідрук (Україна) Український письменник і колумніст Макс Кідрук народився у 1984 році в селі Володимирець поблизу Рівного. Після навчання у школі з фізично-математичним ухилом та спеціалізацією з іноземних мов він у 2001-му вступив на механікоенергетичний факультет Рівненського університету водного господарства. З 2012 року Кідрук публікує низку технотрилерів. Письменник також дописує до різноманітних українських газет і часописів, публікує оповідання і критичні колонки. Мешкає в Києві.

 Андрій Курков (Україна) Андрій Курков народився у 1961 році в Будоґощі поблизу Ленінграда. У 1983-му він завершив навчання у Київському педагогічному інституті іноземних мов. Серед його нагород є Премія ім. Миколи Гоголя, яку вручають у Римі (2012), Приз читацьких симпатій Фестивалю європейських літератур у місті Коньяк. Курков написав понад двадцять сценаріїв і працював для Державної кіностудії імені Олександра Довженка у Києві. Через призму своєї сюрреалістичної і сатиричної прози Курков ставить діагноз часу, прогнозує майбутнє для власної пострадянської батьківщини.

Євгенія Кононенко (Україна) Євгенія Кононенко народилася у 1959 році в Києві. До 1981-го навчалася в Київському університеті математики і механіки, а до 1994-го вивчала французьку філологію у Педагогічному інституті іноземних мов. Євгенія Кононенко написала численні оповідання та переклала багато книг із французької та англійської. Серед її авторських текстів є дитячі книги, вірші, оповідання, романи, есеї і культурологічні розвідки. За свою літературну творчість письменниця була нагороджена численними відзнаками, зокрема відзнакою »Гранослов«, »Книга року« і нагородою літературного часопису »Березіль«. Євгенія Кононенко є членкинею Спілки письменників України та Асоціації українських письменників.

 Дмитро Лазуткін (Україна) Дмитро Лазуткін народився у 1978 році в Києві. В Україні він відомий як поет і спортивний коментатор. Навчався в Київській політехніці, працював інженером, юристом, тренером з карате і модератором на українському телебаченні. Коментував Олімпійські ігри в Пекіні (2008), у Лондоні (2012), Європейські ігри у Баку (2015). Лазуткін написав тексти до пісень для різних українських музичних гуртів. Його вірші публікувалися в українських, російських, грузинських і польських літературних часописах та антологіях, а також в інтернеті. Дмитро Лазуткін живе у Києві.

Йоганна Лієр (Швейцарія) Йоганна Лієр народилася у 1962 році в місті Кюснахт. Після навчання у школі ім. Рудольфа Штайнера вивчала акторське мистецтво з 1984 року у Вищій музичній та театральній школі у Берні. У 2013-му отримала ступінь магістра у Вищій школі мистецтв у Цюриху. У центрі її найновішого автобіографічного роману »Як із вівці витікає молоко« (2019) — історія біженців зі Східної Швейцарії, поєднана з історією розвитку промисловості та міграції у ХІХ ст. Йоганна Лієр бере активну участь у різноманітних культурних і політичних проектах, зокрема є активісткою гарячої лінії »Watch the Med Alarm Phone«. Ця організація бореться за безпечні і легальні шляхи втечі до Європи для біженців. Авторка мешкає у Цюриху.

 Андрій Любка (Україна) Український поет, прозаїк та перекладач Андрій Любка народився у 1987 році в Ризі, а виріс у місті Виноградів на Закарпатті. Закінчив Мукачівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. Після школи вступив на українську філологію Ужгородського університету, яку закінчив у 2009 році. Потім навчався на факультеті балканських студій у Варшаві до 2014 року. Любка здобув численні стипендії і нагороди, зокрема »Дебют« (2007), »Київські лаври« (2011), »Найкраща прозова книга« фундації Ковалевих (2017) і нагороду ім. Юрія Шевельова за есеї (2017). У період з 2009- го до 2011-го він був куратором Міжнародного літературного фестивалю »Київські лаври«. Автор живе в Ужгороді.

 Генрі Томас Марш (Великобританія) Британський нейрохірург Генрі Марш, наймолодший із чотирьох дітей, народився в 1950 році. Вивчав медицину у Лондонській королівській вільній медичній школі. Марш спеціалізувався на операціях з видалення пухлин мозку і провів у своїй кар’єрі понад 8000 операцій. У 2014 році Генрі Марш опублікував свою першу книгу про досвід роботи нейрохірургом — »Історії про життя, смерть і нейрохірургію« (2015). Ця книга стала міжнародним бестселером, була перекладена на 35 мов, тільки у Великобританії було продано більше мільйона примірників. За цю книгу Марш у 2015 році отримав PEN Ackerley Prize. У 2017 році було випущено продовження книжки з назвою »Ні сонце, ані смерть. Зі щоденників нейрохірурга«. З 1984 року Генрі Марш є членом Королівського коледжу хірургів, а з 2010-го — кавалером Ордену Британської імперії. У 2015 році він перестав оперувати. Генрі Марш мешкає в Лондоні.

Терезія Мора (Німеччина) Терезія Мора народилася у 1971 році в Шопроні (Угорщина) в німецькомовній сім’ї і виросла у місцевості поблизу угорсько-австрійського кордону. Навчання угорської філології та театрознавства, розпочате в Угорщині, вона продовжила у 1990 році в Берлінському університеті ім. Гумбольдта. Здобула освіту сценаристки у Німецькій академії кіно і телебачення (dffb). Паралельно із навчанням почала писати оповідання і романи німецькою мовою. Терезія Мора дебютувала в літературі у 1999 році збіркою оповідань »Особлива матерія«. За свій перший роман »День у день« (2004, український переклад Христини Назаркевич) Терезія Мора отримала нагороду Лейпцізького книжкового ярмарку.

Степан Процюк (Україна) Український поет і прозаїк Степан Процюк народився у 1964 році поблизу Львова. Він навчався у Прикарпатському національному університеті ім. Василя Стефаника, а згодом — Інституті літератури ім. Тараса Шевченка НАН України, де захистив кандидатську дисертацію. Есеї Процюка, які вийшли у чотирьох книгах, присвячені екзистенціальним темам людського життя, проблемі любові та свободи, а також деяким девіантним, невротичним рисам людини. Степан Процюк викладає сучасну українську літературу в Прикарпатському університеті ім. Василя Стефаника в ІваноФранківську.

 Томас Сандоз (Швейцарія) Томас Сандоз народився у 1967 році в швейцарському кантоні Невшатель (Ноєнбург). Вивчав епістемологію та психологію, захистив кандидатську дисертацію в Університеті Лозанни і опублікував численні романи, монографії та есеї. Він став відомим зокрема завдяки своїм науково-популярним статтям та культурологічним публікаціям, а також п’єсам. У низці власних романів Сандоз заглиблюється у світ відчуттів своїх персонажів, які часто є самотніми, сумними, хворими і заляканими людьми. У 2011 році Сандоз одержав відзнаку Швейцарської фундації ім. Шіллера. Окрім літературної діяльності, Сандоз працює як культуртрегер, зокрема проводить заняття з творчого письма для дітей, які відстають у навчанні. Томас Сандоз живе у кантоні (Невшатель) Ноєнбург.

Маріна Скалова (Швейцарія) Маріна Скалова народилася у 1988 році в Москві. Дитиною вона виїхала разом із батьками спершу до Франції, а потім — до Німеччини. Здобула ступінь магістра літератури і філософії поміж Парижем і Берліном, а у 2013 році поїхала до Швейцарії і вивчала творче письмо у Білі. У 2016-му Скалова дебютувала збіркою віршів »Atemnot (Souffle court)« (»Брак повітря«). Її вірші складаються здебільшого із кількох рядків, у яких Скалова за допомогою ігрових прийомів повідомляє невеликі спостереження. За свій дебют вона отримала Prix de la vocation en poésie у 2016 році. Скалова також здобула стипендію у Theater POCKET / GVA у Женеві у 2017/2018 за свою творчість. Тут вона написала першу п’єсу »La Chute des comètes et des cosmonautes« (»Падіння комет і космонавтів«), яка була поставлена у лютому 2019-го.

 Юрій Сльозкін (США) Юрій Сльозкін народився у 1956 році в єврейській родині і вивчав у Москві перекладознавство. У 1982-му він переїхав до Ліссабона, а через рік — до США. Там захистив кандидатську дисертацію в Техаському університеті в місті Остін і зараз живе і працює у США як історик, письменник та перекладач. У книзі »Єврейське століття« (2004) Юрій Сльозкін досліджує єврейську історію ХХ ст. Його найновіша публікація називається »Будівля уряду: сага про російську революцію«. У ній він обігрує назви московських житлових будинків для радянської еліти, збудованих у 20-х роках, де специфічним чином сконцентрувалася історія СРСР. Юрій Сльозкін поєднує історію політичної боротьби від перших більшовиків через сталінський терор і аж до нинішньої Росії з біографіями окремих людей, чиє життя пов’язане з цими будівлями. У 2008 році Юрій Сльозкін став членом Американської академії мистецтв і наук. Він викладає в Каліфорнійському університеті у Берклі.

Наталка Сняданко ( Україна) Наталка Сняданко народилася у 1973 році у Львові. Там вивчала українську філологію, а потім славістику та романістику у Фрайбурзі (Німеччина). Повернувшись до Львова, працювала у журналістиці: »Поступ«, »Львівська газета«. У 2004 році вийшов друком її перший роман »Колекція пристрастей«, який був захоплено сприйнятий, особливо молодшим поколінням читачів. Роман перекладено німецькою, польською, російською, чеською та угорською. Традиційно для прози Сняданко історія подана крізь призму жіночої перспективи: розказана жінками кількох поколінь, доля яких тісно вплетена у багатомовний і багатоетнічний галицький мікрокосмос. Роман вийде у німецькому перекладі у 2020 році.

Павло Стех (Україна) Павло Стех народився у селі Берлин Львівської області. В 16 років переїхав до Харкова, де живе й досі. Працює оператором для польсько-білоруського телеканалу »Белсат«, також пише для різних українських видань. Відомий насамперед завдяки своїм репортажам про поїзди та вокзали. Під час численних подорожей Україною і очікувань на вокзалах Стех розмовляв із пасажирами, і з цього народилася книга »Над прірвою в іржі« — один із портретів сучасного українського суспільства. Головними героями текстів Павла Стеха є насамперед ті групи населення, про Міхаель Фер (Швейцарія) Міхаель Фер народився у 1982 році в місті Берн, де минуло його дитинство. Вищу освіту здобув у швейцарському літературному інституті у Білі і в Інституті мистецтв Берна. У 2013-му опублікував дебютну збірку »Незадовго до визволення«, яку складно чітко окреслити або зарахувати до того чи іншого напрямку. У збірці є додаток »Сімнадцять рядків«, у якому, відмовляючись від розділових знаків та граматичних правил, Фер презентує свої розповіді як перформанс, запис літератури, яка повертається до своєї первісної форми — усної оповіді. Фер — незрячий, тож надиктовує свої тексти на диктофон. Їх основу складає гра зі звучаннями і значеннями, які демонструють пластичність мови і пошук відповідного слова. Міхаель Фер здобув численні нагороди, зокрема Швейцарську літературну премію 2018 року за книжку »Блиск і тінь«, був стипендіатом Вілли »Аврора« у США (2016), Sangam House в Індії (2017) та фундації Landis & Gyr у Лондоні (2018/2019). Живе і працює у Берні.

Борис Херсонський (Україна) Борис Херсонський народився у 1950 році в Чернівцях, вивчав медицину в ІваноФранківську й Одесі. Після цього працював невропатологом, доки не отримав посаду психолога і психіатра в обласній клініці Одеси. З 1996 року Херсонський викладав психологію в Одеському національному університеті, з 1999-го — клінічну психологію. Вплив освіти у сфері психології можна відстежити не лише у чітких поетичних оцінках Херсонського, а й у тому, що в центрі його поезії стоїть людина. У 2014 році вийшла друком поетична збірка Херсонського »Месса во времена войны«, у якій він описує свої враження від Революції гідності. Через рік він публікує »Открытый дневник« про війну в Україні, побачену мешканцем Одеси.

. Програма дітей та юнацтва:

 Роберт Поль Вестон (Великобританія) народився у 1975 році в місті Дувр, Великобританія. Вивчав соціологію і кінознавство в Університеті »Квінз« у Кінгстоні, а потім творче письмо в Університеті Британської Колумбії. Вестон має досвід низки незвичних професій: серед іншого він працював професійним стрибуном із трамплінів, рятувальником на воді, видавцем літературного часопису і автором діалогів до коміксів. Автор дебютував віршованим романом »Зоопарк Зорґамазу« (2008). Цей текст вражає вмілим використанням римованої мови. Автор тонко і вміло балансує між соціальнокритичним дослідженням, захоплюючою страшилкою і чистим абсурдом, розповідаючи при цьому про важливість дружби і необхідність пізнати себе. За свою письменницьку діяльність Роберт Поль Вестон був нагороджений, зокрема, Каліфорнійською медаллю юних читачів (California Young Reader Medal). Він жив у Канаді та Японії, а зараз разом із дружиною мешкає у Лондоні.

 Леся Воронина (Україна) Письменниця, перекладачка і журналістка Леся Воронина народилася у 1955 році у Києві. Її дідусь, Прохор Воронин, був письменником. За свою літературну діяльність Леся Воронина отримала численні нагороди. Зокрема, у 2004 році книга »Таємниця золотого кенгуру« стала »Книгою року« в Україні, у 2008-му книжка »Нямлик і балакуча квіточка« отримала нагороду »Книга року ВВС«. У 2009 році письменниця була нагороджена Першою премією Шостого міжнародного літературного конкурсу у Москві »Мистецтво книги« за роботу »Сни Ганса Християна«. Леся Воронина перекладає з польської, зокрема твори Станіслава Лема, Славоміра Мрожека, Анни Карвінської, Гелени Бехлерової та ін. Леся Воронина мешкає в Києві.

Чен Джан Гонг (Франція) Чен Джан Гонг народився у 1963 році в китайському портовому місті Тяньдзінь і зростав у період »культурної революції«. З 1979-го до 1982-го здобував вищу освіту за фахом образотворчого мистецтва у рідному місті і завершив навчання у 1987-му в Пекінській академії мистецтв. Відтоді живе як вільний художник у Франції. Чен Джан Гонг написав одинадцять книг з власними ілюстраціями, а поза тим проілюстрував ще понад 20 книг інших авторів. Його твори було перекладено понад десятьма мовами. Автор і художник нагороджений численними преміями, серед яких Prix Sorcières (2004) і Німецька премія дитячої літератури (Deutsche Jugendliteraturpreis, 2005). Чен Джан Гонг живе у Парижі.

Франц Голер (Швейцарія) Франц Голер народився у 1943 році в місті Біль, його дитинство минуло в Ольтені, що поблизу Золотурна. Закінчивши школу в 1963-му, вивчав германістику та романістику в університеті Цюриха. Голер здобув низку відзнак, зокрема Премію за творчий шлях Швейцарської фундації Шіллера (1991), Премію за найкращу пісню Liederpreis des SWF (1997), Мистецьку премію міста Цюрих (2005), нагороду »Зальцбурзький бик« за життєвий і творчий шлях (2008). Його твори були перекладені понад тридцятьма мовами. Як стверджує сам письменник, його постійно спонукає до дії дитяча цікавість. На його думку, »основне завдання автора — бачити в буденному незвичне і дивуватися цьому«.

 Емманюель Удар (Франція) Емманюель Удар народилася в 1967 році в кантоні Вале у Швейцарії. Навчалася у Школі образотворчого мистецтва у місті Сьйон, а також у Вищій школі візуального мистецтва у Женеві. З 1996 року працює як художниця і графічна дизайнерка, на сьогодні видала близько тридцяти книг, насамперед для дітей. У її доробку також ілюстрації до текстів інших авторів. За графічні роботи авторка здобула низку відзнак, зокрема Гран-прі Французького молодіжного товариства книголюбів за »Чудові подорожі феї Лілу« (2006), нагороду Pépite du livre за книгу »Коробка з малюнком« (2014) і французький Гран-прі для ілюстраторів за книгу »Моя мама« із текстом Стефані Сервант (2015).

 Андрій Лесів та Романа Романишин (Україна) Романа Романишин і Андрій Лесів народилися у Львові у 1984 році. Вони отримали освіту у Львівській національній академії мистецтв, а також в Академії образотворчих мистецтв у Варшаві. Заснували студію »Аґрафка«, у якій разом реалізують різноманітні проекти, насамперед ілюстрації до книг. У їхніх книгах чільне місце займає соціальна проблематика. Романа Романишин і Андрій Лесів вважають, що дитячі книги мають не лише давати дітям можливість втечі у вигаданий і кітчевий »ідеальний« світ, а і ставити перед читачами реальні проблеми. Книги Андрія і Романи отримали головну нагороду BolognaRagazzi Award у 2019 у категорії »нон-фікшн для дітей«. Художники живуть у Львові.

Галина Малик (Україна) Галина Малик народилася у 1951 році в Бердянську, неподалік від Запоріжжя, а в 1964- му її родина переїхала на Закарпаття. Галина Малик опублікувала 68 книг, серед яких вірші, проза, а також переклади з болгарської та словацької. Окрім того, вона уклала чимало антологій закарпатської літератури ХХ ст., зокрема дитячих віршів. За роман »Незвичайні подорожі Алі в країні Недоладії« Галина Малик отримала у 1988 році нагороду імені Олександра Копиленка. Зараз це уже трилогія про сміливу дівчинку Алю, яка в Україні є частиною шкільної програми. За книгу »Злочинці з паралельного світу« (2001) у 2003 році авторка отримала нагороду імені Лесі Українки. З 1991 року Галина Малик є членкинею Національної спілки письменників України.

Олексій Надемлінський (Україна) Олексій Надемлінський народився у 1961 році в Одесі. Він не відвідував дитячого садка і ріс під наглядом своєї бабці, яку у комунальній кухні невтомно розпитував про все на світі. Відповіді на ці дитячі запитання знайшов через багато років, написавши книгу для дітей »В дебрях одесской кухни« (2008). Перші дитячі книги Надемлінський опублікував у 2007 році у київському видавництві »Грані-Т«. За словами самого автора, він хотів писати такі книги, які сам любив читати у дитинстві. Олексій Надемлінський здобув призові місця у численних літературних конкурсах, був відзначений нагородою міжнародного кінофестивалю »Кінологос«. У 2013 році посів друге місце на літературному конкурсі »Корнійчуковська премія«. Надемлінський живе і працює в Одесі.

Odessa Daily

• Вход