Odessa Daily › Новости ›

Остання арія Владислава Горая

Odessa Daily

12 июня 2025 в 14:18

У залі Одеської національної опери пройшла церемонія прощання з заслуженим артистом України Владиславом Гораєм, який загинув 8 червня 2025 р. під час волонтерської місії на Сумщині.

Одеса з честю провела Великого оперного співака, унiкального тенора, людину з великим люблячим серцем, патріота рідної країни.

Попрощатися із Владиславом Гораєм пришли всі, хто знав і любив його.

Пішла дуже світла людина, тому звучало багато добрих слів. Не ховаючи сліз, кожен присутній від душі делився зворушливими спогадами про сумісну працю, зустрічи та добрі справи Владислава.

На сцени театру, на великому екрані мінялися світлини, на яких чередою йшли зіграні з 1993 року ролі улюбленого артиста. А з оркестрової ями звучала прекрасна музика з опер.

У репертуарі співака було більше двадцяти оперних партій, зокрема Альмавіви («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Едгара («Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті), Герцога та Альфреда («Ріголетто» і «Травіата» Дж. Верді), Рудольфа («Богема» Дж. Пучіні), Лірника («Катерина» О. Родіна) та інші.

Трупа театру, солісти-вокалісти, хор, оркестр, балет - всі співробітники дуже любили Владіслава.

Без перевершення він купався в їх любові та дарував своє душевне тепло їм.

Співак світового рівня, професіонал з великої літери, відданий своїй справі, він був відомий не тільки в Україні, а далеко за її межами. Він брав участь у міжнародних оперних проектах в Римі, Ліоні, Страсбурзі, Парижі, Амстердамі, Цюриху, Брюсселі, Лісабоні, Кишиневі, Алма-Аті та інших культурних центрах.

Співчуття театру та родині В. Горая летіли з різних країн.

Зокрема слова співчуття надіслав відомий німецький піанист та диригент українського походження Борис Блох.

З приводу тяжкої втрати своє щире співчуття виразило керівницьтво театру, колеги, друзі, вчителі, викладачі

Одеської консерваторії ім. Антоніни Нежданової та волонтери, з якими Владислав Горай працював в одному волонтерському співтоваристві.

Коли настав час розлучення, зазвучав запис неперевершеного голосу Владислава Горая. Це була ария Nessun Dorma («Нехай ніхто не спить») з опери «Турандот» Джакомо Пуччіні.

В цей момент всі присутні знову глибоко відчули, що з життя пішла дуже світла людина.

Саме «пішла», а не «померла».

Бо не було відчуття реальності цього, а лише почуття, ніби він відлетів у небесний вирій.

Причому ненадовго.

Та повернувся безтілесним духом на час прощання у театрі.

Був світлий сум, та відчуття нескіннченних тепла та любові, які він подумки посилав нам.

Світла душа його, дуже легка та трепетна.

Люди прощалися з великим співаком не просто гучними оплесками та криками «Браво!», це був океан кохання, поваги та поклоніння перед людиною з великої літери.

Його доброта та щирість, шляхетність та порядність залишутся з нами назавжди. Як приклад того, якою людиною треба бути.

Після прощання в театрі траурний кортеж з тілом співака відбув до міста відспівування та поховання в його рідному місті ( м. Малин , Житомирської області).

Царство Небесне рабу Божому Владиславу.

Вічна пам'ять.

Маргарита Коробіцина

Фото: з інтернет-мережи