Odessa Daily › Новости ›

Вистава «Кицька на спогад про темінь»: найтемніший час – перед світанком.

Odessa Daily

30 октября 2022 в 10:52

Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша продовжує гастролі Україною з моновиставою «Кицька на спогад про темінь» за п'єсою Неди Нежданої. В Одесі гастрольну виставу херсонців прийняв Театр Юного глядача.

Вистава «Кицька на спогад про темінь»: найтемніший час – перед світанком.

Сцена: на ній сидять глядачі і спостерігають, як героїня вистави варить борщ.

І не просто чистить картоплю, шинкує капусту, а паралельно розповідає свою історію: історію біженки з Донбасу 2014 року.

«Кожна фраза це наше життя. На жаль, мої друзі дехто пішов на співпрацю.

Як не боляче казати, але людина, яка працювала у цій виставі, моя подруга, зігравши таку виставу, вона пішла на співпрацю. І зараз ми не знаємо, чи буде у нас дім, коли ми повернемося.

Кожна фраза болить. Ми всі лише люди», – поділилася виконавиця головної ролі Ольга Бойцова.

Актрисі довелося покинути рідний Херсон. Два місяці після виїзду з міста жінка працювала прасувальницею в секондхенді в Хмельницькому. Дуже вдячна колегам, які прийняли її, говорить Ольга:

«Репетирували онлайн. Це було не так легко, тому що пів року ти не в професії, це досить складно. З'являється страх, чи на разі це зараз, чи потрібно це зараз. Але поїздивши по містах, я зрозумію, що це правильно».

Після вистави глядачів частують гарячим борщем, але під час прем'єри у Кропивницькому люди посоромилися підійти, згадує актриса:

«Ми приготували борщ і віддали на шпиталь для наших хлопчиків поранених, тому що в перший день люди якось засоромились, трошки покуштували, але більшість не підійшла.

Також в Миколаєві люди приходили з квітами! Люди приходили як на свято в театр: в бомбосховищі ми грали».

Разом з режисером вистави Сергієм Павлюком зупинили вибір на моновиставі, тому що зараз колектив розкиданий по Україні і за кордоном. А тут задіяно мінімум людей, розповів директор театру Олександр Книга:

«Спочатку ця вистава працювала на вулиці: ми грали, цей борщ там варили. Ми вирішили поекспериментувати, змогли придбати певні матеріали і відновили її.Все почалося з того, що польський театр хотів нас запросити на фестиваль, тому що цю п'єсу переклали польською мовою. І вони знали,що вона в нас іде. Ми вирішили невеликі гастролі зробити…».

Під кінець вистави на сцені плакали всі: виконавиця головної ролі, сам директор Херсонського драмтеатру і глядачі.

Ольга Бойцова розгорнула український прапор з Площі Свободи у Херсоні. Режисер Сергій Павлюк зміг його врятувати і вивезти на підконтрольну Україні територію. Цей прапор - символ світла та надії, поділилися глядачі.

Для тих, хто вимушений був залишити Херсон, такі вистави є можливістью зібратися разом, поділилася херсонка Ольга:

«Це справжнє мистецтво, тому що торкається найбільш глибинних моментів нашого життя, нашої душі. Я дуже вдячна нашим акторам, Олександру Книзі. Ми їх дуже шануємо. Ми їх шанувальники ще з Херсона, завжди ходили на їх спектаклі. А зараз ми у ТЮЗі! Дуже дякуємо Одесі!»

Рідні Олесі Чайківської з Великої Олександрівки – на Херсонщині. Тому і їй ця вистава болить:

«Я переживала все разом з головою героїнею, проводила все паралелі. Я пам'ятаю Революцію на граніті, пам'ятаю наш Майдан помаранчевий, Революцію Гідності. Усе те, що вона говорила, пройшло крізь мене. Я родом з південного краю, з міста Южне. Всі ці проблеми такі болючі. Тому ця історія пройшла у мене перед очима. Я вірю в перемогу нашої землі, якщо є такі люди, є така сила, я виходжу звідси з великою вірою!»

За словами директора херсонського театру ім. М.Куліша Олександра Книги, подібні гастролі об'єднують людей, допомогають триматися:

«Ми плачемо, ми зустрічаємося, ми радіємо зустрічі один з одним. Ми мріємо про повернення в своє рідне місто. І я обіцяв херсонцям, що на другий день після звільнення ми обов'язково зіграємо виставу та Херсон, чекайте! Ми обов'язково будемо!»

Текст і фото: Катерина Садовська