Odessa DailyНовости

В Одесі ставлять "Лісову пісню": «Наша вистава – про духовність людську, яку ми витрачаємо поступово, і це саме головне…»

Odessa Daily

27 апреля 2019 в 16:11

Зараз в Одеському театрі юного глядача йдуть репетиції нової вистави. Ми поговорили з Сергієм Павлюком, режисером-постановником вистави «Лісова пісня» в Одеському театрі юного глядача ім. Юрія Олеші, прем’єра якой буде 4 і 5 травня. Сергій Павлюк - головний режисер Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша, заслужений діяч мистецтв України.

В Одесі ставлять Лісову пісню: «Наша вистава – про духовність людську, яку ми витрачаємо поступово, і це саме головне…»

- Розкажіть трохи про себе нашим одеським читачам!

 - Я народився 22 грудня 1978 року. Козерог! (посміхаеться) В якомусь японському зодіакальному гороскопі було написано: «Самий ідеальний знак. У нього будуть проблеми». Таке суперечливе пророкування (сміється).

Служив в армії. З «червоним дипломом» закінчив Київське училище №16 за спеціалізацією «столяр». Потім вступив до Київського національного університету культури і мистецтв на факультет театральної режисури. Курс професора Н.М.Гусакової - це для мене важливо, вона моя друга мама, я вдячний ей за то, що вона прийняла мені як студента, вивчила мені. Закінчив з відзнакою в 2005 р.

Одружен. Маю четверо дітей.

«Лісова пісня» в Одеському театрі юного глядача за 13 років моїй практики буде вже 93-ю прем’єрою.

Нарешті я в Одесі. Давно хотів потрапити. Я мав постановку в Одесі п’ять років тому в театрі Василька – то була така невеличка вистава «Монофобія». И дуже дякую пані Оксані (Оксана Бурлай-Пітерова, директор-худрук Одеського ТЮГу ім. Юрія Олеші), що вона мене запросила и запропонувала постановку «Лісової пісні». И зараз – працюемо!

 - Чому саме - «Лісова пісня»?

 - …Тому що у вас зараз гарна молодь в театрі. И все ж таки театр юного глядача – це шкільна програма, Леся Українка, українська класика. И мною додається кілька фолькових речей до вистави, що теж важливо, тому що в Одеському регіоні так склалося, що українського тут все ж таки маловато, будемо відверті. Тому, як на мене - театр юного глядача, українська мова, класика…

- Ідеальне для «мягкой украинизации»…

 - Так!.. Не знаю, вийде чи ні «мягкая украинизация», тому що ми ж не нав’язуємо, ми – пропонуємо… Я за що люблю театр – за то, що він не нав’язує, він пропонує – ти може дивитися або не дивитися, приймати або не приймати. Ми віддзеркалюємо повсякденне через призму історичних п’єс, Шекспіра, Чехова…  Я завжди говорю: в театрі працюють люди – для людей, ми ставимо вистави - для людей, ми піднімаємо людськи проблеми, радості, горесті – і це дуже кльово! Зараз, тут и тепер! Тобто, живі глядачі, живий актор, який по-справжньому переживає людськи емоції, які зачіпляють глядача – чомусь своїм… Як говорив Товстоногов, драматург пише про себе, режисер ставить про себе, актор грає себе, а глядач дивиться про себе. Це – ідеальна формула, тому я маю надію, що ця вистава – «Лісова пісня» має бути цікавою, тому що вона динамічна, трошки казкова, поетична, бо це ж - Леся Українка… За цією поетикою - цілий пласт емоційний, тут суто людськи проблеми – стосунки дітей та батьків, стосунки закоханих… Сама головна проблема – коли побут з'їдає душу людини, коли ми починаємо думати тільки про те, як заробити гроші, забуваючи про духовне… Як до мене, то наша вистава «Лісова пісня» – про духовність людську, яку ми витрачаємо поступово, і це саме головне…

 - Як Вам працюється з нашими акторами?

 - Вони - хороші! На мою думку, не буває поганих акторів, або – актори, або – не актори!.. В принципі, якщо ти прийшов працювати в театр, то ти не може не бути актором, и тільки від тебе залежить, ти готовий розвиватися чи ні, ти готовий тримати свої амбіції в узді чи ні, бо акторам, багатьом и особливо молодим, дуже заважають нездорові амбіції, и це – єдина проблема…

Но так завжди – ти приходиш в новий театр, и ти маєш зробити так, щоб актори тобі довірились. А це завжди дуже важко! Кожен театр живе у своєму закритому колективі, и кожен, хто приходе збоку, він – чужинець, и для того, щоб притертися, треба час.  Якщо вдасться сподобатися, переконати, що ти бажаєш їм добра, що ти їм не ворог, така дурна закономірність (посміхається).

Але зараз – вистава на випуску, и я – задоволений. Все дуже добре. И я впевнений, що до прем’єрі все буде добре…

 - Дякую за розмову! Чекаємо прем’єру!

Дорогі наші глядачи!
Одеський театр юного глядача ім. Юрія Олеші запрошує вас на прем'єрни вистави 4 і 5 травня, початок о 19:00 год. 

фото надани прес-службою театру

Odessa Daily


Комментарии посетителей сайта


Rambler's Top100