Odessa Daily › Украина ›

Тимошенко вдарила в набат

4 февраля 2010 в 16:49

Юлії Тимошенко час готуватися чи то до нового Майдану, чи то до наступних виборів. Однак вона ще не вирішила, що важливіше.

У середу Верховна Рада з подачі «регіоналів» прийняла зміни до закону про вибори Президента. За попереднім варіантом закону, місцевим виборчкомам для прийняття рішень необхідно було постійно мати кворум. Кожна комісія могла прийняти рішення тільки в присутності не менше двох третин її членів. Нові зміни цю норму ліквідували.

У Раді в день цього голосування не обійшлося без блокування, сутичок і лайки. У свою чергу, експерти (зокрема, Комітет виборців України) нововведення розкритикували. По-перше, теоретично це може паралізувати роботу комісій, де, наприклад, голова та секретар представлені від різних кандидатів. По-друге ж, ніякими правовими факторами подібне рішення пояснити неможливо. Зрештою, працювали ж комісії за цим законом у першому турі, і цілком успішно.

Самі ініціатори поправко – тобто «регіонали» - і не приховували, що керуються винятково політичною доцільністю. «У другому турі президентських виборів кожна комісія буде представлена представниками обох кандидатів у рівному складі. Отже, будь-яка сторона має можливість зірвати вибори при нестачі кворуму», - пояснила прес-служба ПР сьогодні зранку. А «істерична заява Тимошенко про те, що вчорашні дії Верховної Ради з<…> підривають справедливість виборчого процесу - ніщо інше, як волаюча неправда» (під «волаюча», очевидно, слід розуміти «кричуща» - Авт.).

На підтримку своєї точки зору соратники Януковича заявили, що представників Тимошенко її штаби вже відкликали з комісій у Одесі, Донецьку й Криму. Юлія Тимошенко, втім, мала на цей рахунок власну точку зору, яку й донесла до громадян, виступивши об 11 ранку в прес-клубі Кабміну.

За її словами, незаконним було уже саме голосування, більше того – навіть проект відповідних змін поданий був на розгляд депутатів всупереч правилам. «В цьому не приймали участь ні комітети профільні, ні народні депутати, які працюють у цих комітетах. Порівняльні таблиці, будь-які документи складалися без участі депутатів. Таких безпрецедентних порушень розгляду законопроектів ще в Україні за всі часи я не пам’ятаю. Закон практично протягували!», - почала пояснювати Тимошенко.

На її думку, зазначений законопроект «по суті, відкриває магістральний шлях до повної фальсифікації виборів». Зокрема, заявила прем’єр, її представників уже починають витискати з комісій «регіонали», які таким чином хочуть отримати повний контроль над комісіями й вільно сфальсифікувати вибори у «своїх» регіонах. За словами Тимошенко, її людей уже «викинули» з двох комісій – у Джанкої (Крим) та Краматорську (Донецька область).

Однак що з цим робити, Юлія Тимошенко, схоже, не розуміла.

Лідер БЮТ говорила ніби і з традиційною для себе експресією, але в її голосі чулась не сталь, а похмурий свинець. Це було помітно навіть за загостренням акценту та збільшенням кількості русизмів, що у випадку з Тимошенко служить достеменною ознакою хвилювання та/або великої втоми.

Гірше, втім, було зі змістом промови. Складалося чітке враження, що прем’єр або зовсім не готувалася до цього виступу, або так і не вирішила, що вона, власне, хотіла сказати.

«Після першого туру, які були проведені на старій законодавчій базі, і світова спільнота, і більшість політиків, аналітичних центрів в Україні, політичних партій, визнали, що вибори відбулися відносно чесно», - гублячи слова, поспішно говорила Тимошенко. – «Тепер про відносно чесні вибори говорити вже не доводиться».

З останньої фрази випливало, що прем’єр усвідомлює: поправки до закону чинності таки наберуть. Так воно і сталося: за дві години після завершення прес-конференції прес-служба Президента повідомила, що Віктор Ющенко їх підписав.

Тим не менше, Тимошенко кілька разів закликала Ющенка цього не робити, нагадавши йому в тому числі й 2004 рік, коли вона разом із них «боролася проти такої ж тотальної фальсифікації».

Технологічно це могло би виглядати так, що Тимошенко, остерігаючись можливої поразки на виборах, вже сьогодні цементує свій електорат – аби на наступних виборах (до місцевих рад та до ВР) мати можливість нагадувати йому про «вкрадену перемогу». Так само, зрештою, вчинив після «помаранчевої революції» той же Янукович.

Але видно було, що Тимошенко вперто не хоче допустити думки про можливу поразку. Тому вона ще і ще раз апелювала то до Ющенка, то до міжнародної спільноти, а то й до народу. От лише переконливості цим закликам хронічно не вистачало.

«Я вчора зустрілася з ОБСЄ і послом Європи», - заявила Тимошенко. – «І сьогодні оприлюдню відкритий лист до Ради Європи, щоб вони дали оцінку цьому закону». Однак що саме повинні дати всі ці зустрічі й листи, було незрозуміло.

«Якщо цей закон вступить в силу руками діючого Президента, і якщо нам не вдасться вже в технічному порядку забезпечити чесне волевиявлення громадян, ми будемо піднімати людей, у цьому немає ніяких сумнівів», - також заявила прем’єр.

«Якщо Янукович хоче чесної боротьби, ми готові з ним конкурувати. Якщо ж він хоче фальсифікацій, ми здатні дати йому такий…» - Тимошенко пошукала в пам’яті слово «відсіч», не знайшла і продовжила: - «…такий отпор, якого він ще ніколи в житті не бачив! Навіть в 2004 році!».

Саме ці цитати, як неважко було передбачити, першими потрапили на новинні стрічки інформагентств. Однак і вони виявились непідготовленими! Бо далі, відповідаючи на питання про те, яку саме мету поставлять перед покликаним на Майдан народом, Тимошенко змогла лише заявити: «Це стане зрозуміло, коли почнеться процес голосування». І негайно знову висловила своє contra spem spero, що Ющенко не підпише закон.

Ясна річ, в такий спосіб не лише революцію, а й звичайні масові заворушення не організуєш. Як би не запевняла Юлія Володимирівна, що ця революція відбудеться.

Олександр Михельсон, «Главред», 04.02.10