• Новости
• News
• Мнения
• Мода и Стиль
• Афиша Одессы
• Отдых
• Бизнес
• Родители
• Темы
• Психология

• Наследие Сталина
• Люстрации
• Евромайдан
• Генеральный протест
• Трибуна здравомыслия

Sergiy Raczynsky: Критичні ситуації добре висвітлюють природу речей.

Держава демонструє, що єдиний інструмент, який начальство здатне використовувати, це насильство, обмеження, заборона. Використання цього інструменту неможливе без ідеологічного "прикриття", а тому залучається пропаганда, яка в Україні існує значною мірою у формі ЗМІ.

Насильство видається за благо, покорність і лояльність наказам - за єдину припустиму форму поведінки людей, будь-яка критика дій начальства існує виключно у формі "треба ще більше насильства". Згадка про права людини розцінюється як зрада і посягання на масове вбивство.

В той же час виконання наказів руйнує основу існування суспільства, той самий спонтанний порядок, завдяки якому люди вирішують завдання будь-якої складності. На додаток до правового нігілізму людям нав'язують ще і відмову від економічної самостійності. Тобто, людям вбивають в голови, що в критичний момент громадянин має зректися всіх своїх прав, власності і стати в чергу за державним пайком.

Відмова від ринкової практики і правової культури (і перша і друга у нас дуже обмежені внаслідок втручання держави) на практиці означає і відмову від відповідальності за себе і тих, хто поруч. Всю "відповідальність" перебирає на себе той, хто наказує, тобто чиновник. Звісно, що накази не обговорюються і командир має завжди бути один.

Той факт, що подібний стан стає реальністю в Україні за лічені дні, означає, що фактично держава перебуває в цьому стані постійно, це її природний стан, стан воєнного соціалізму. Таке враження, що в державі всі тільки і чекають на чергову епідемію, чи війну.

З іншого боку, ця ситуація означає наскільки слабкі у нас механізми саморегулювання і права. Тобто, ми наочно можемо пересвідчитися, що за межами держави не існує жодного впливового, авторитетного центру сили. Поза державою не існує великої власності, активів, незалежних людей із репутацією, тих, кого люди готові слухати і чия думка може бути для них важливою. Видно наскільки фіктивною є система політичного активізму, громадської активності, місцевого самоврядування.

Всі ці структури існують тільки як підпорядковані державному начальству. Проявляється також жахливий рівень адміністративного централізму в Україні.

Головний висновок, який можна зробити із спостережень за Україною в часи кризи, це, фактично, що тут створені підстави для панування режиму на кшталт націонал-соціалізму. Всі передумови практично існують, а міжнародна реакція на те, що відбувається в Україні вже давно виглядає, як бажання нарешті "навести тут порядок". Хто і який порядок швидко наводить під боком у демократичної Європи ми знаємо дуже добре.

Телеграмм канал Медіа, людина, держава

Odessa Daily

• Вход