На советника Одесского губернатора Поланского Артема подан иск о защите чести и достоинства

Шановні друзі, колеги, всі, хто, словом і ділом, підтримував мене у непростий період життя!

Кажуть, що немає страшнішої образи для людини, ніж несправедливі обвинувачення. 
З власного досвіду скажу вам, це дійсно так.

Майже 3 роки на посаді начальника служби у справах дітей, я працювала чесно і відданно, прикладаючи максимум зусиль для того, аби від моєї роботи була користь дітям, людям. 
Так, далеко не все від запланованого мені вдалося. 
Один в полі не воїн, тому сталося так, як сталося. 
Як і в будь-якій іншій державній інституції, в нашій сфері існують явища супротиву змінам і саботажу. Дехто просто не здатен працювати чесно і не обирає методів для відстоювання власних інтересів.
Цих та інших проблем - безліч.

Будучи посадовою особою, два роки я зазнавала цькувань, публічних принижень і навіть звинувачень у скоєнні страшних злочинів, з боку громадянина Росії і, вже рік як радника голови ОДА, - гр. Поланського.

Про це масово писали в ЗМІ.
Публікації читала моя мама, мої діти, мої рідні і друзі.
Зізнаюсь, це було жахливо.
Але найстрашнішим для мене було те, що від цього страждала система служб у справах дітей цілої області. Керуючись маніакальним прагненням усунути мене з посади, Поланський створював сенсації на дитячій темі, в усіх гріхах звинувачуючи, як мене особисто так і працівників служб.

По факту, ця людина спаплюжила моє ім'я, завдала непоправної шкоди моїй репутації, а у певному сенсі - зіпсувала мені життя.

З метою зняття безпідставних звинувачень, спростування наклепів, захисту честі, гідності і ділової репутації, я звернулася з відповідним позовом до Приморського суду м.Одеси.

Відповідачі по справі:
Артем Поланський,
а також редакція інтернет-видання "Думская", яка опублікувала недостовірну інформацію щодо мого звільнення.

Перше судове засідання призначене на 11 грудня 2018 року.
Вірю в справедливе правосуддя в Україні. 
Дякую всім, хто підтримав, за те, що ви були тоді і є зараз поруч зі мною .

P.S.
До речі, тільки я помітила, що за останні 2,5 місяці (з моменту мого звільнення) всі питання, пов'язані з захистом прав дитини в нашій області вирішились самі по собі?

Судячи по делікатному мовчанню радника і відсутності "гарячих новин" на його сторінці у Фейсбуці - дійсно відбулося чудо. 
І моніторингові візити в дитячі заклади під керівництвом радника (з миттєвим висвітленням проблем в інтернеті) припинилися, не зважаючи на те, що за дорученням голови "промоніторили" всього лише 8 із 52 дитячих закладів. 
А по дивному збігу обставин першочергово були перевірені тільки притулки і ЦСПР, підпорядковані службам у справах дітей.

І в обласному притулку "Світанок" покращення настало саме по собі. Хоча, на думку радника, діти там утримувалися в катастрофічних умовах.
4 місяці пройшло, як він, так звану, катастрофу "виявив", правда до цього майже півроку був частим гостем у закладі, ще й допомогти обіцяв.

Що для дітей змінилося з того часу, яку допомогу хто надав? 
Все це, насправді, вже не важливо, адже інтереси дітей у даній історії відігравали останню роль.
Дійсна мета досягнута. 
Посада начальника служби - вакантна.