Volodymyr Boiko: «The New York Times» і Юрій Луценко

Нарешті й газета «The New York Times» вирішила відреагувати на інформацію про зустрічі генерального, прости господи, прокурора Юрія Луценка з адвокатом президента США Рудольфом Джуліані.

У статті, що побачила світ 1 травня 2019 року, розповідається про компромат на Джо Байдена, колишнього віце-президента США й нинішнього претендента на президентський пост від Демократичної партії, який Луценко передав Джуліані. Йдеться, зокрема, про те, що в ході розслідування діяльності колишнього міністра екології та природних ресурсів України Миколи Злочевського українська Генеральна прокуратура дослідила обставини роботи в належній Злочевському компанії «Burisma» сина Джо Байдена, Гантера Байдена, якому Злочевський щомісяця виплачував по 50 тис. доларів. І тепер ця інформація може стати в пригоді Дональду Трампу:

https://www.nytimes.com/…/us/politics/biden-son-ukraine.html (https://l.facebook.com/l.php?u=https://www.nytimes.com/2019/05/01/us/politics/biden-son-ukraine.html?fbclid=IwAR2Kx_Tioky6z8eZ1YQ2C5mBG6J2mnKePgo5F6PeMll3X03CAdgb84hjnUg&h=AT1Pwhfwph3ZfjdL4jimhrvrJThFU-XV4mRTZ1JXq5fRAwcpHcNhIBv2LikIgX76JA0OOcp1jjE0h2M-29uPJA-RwwIkic8BCYp0NPzHxUBLoRZavK7syzjnIX-UdeJWz819mEKukKstlQ3TSNIM9YgolOgMPtnt)

Власне, нічого нового «The New York Times» не повідомила – я ще в березні докладно розповів, як Луценко вирішив уникнути кримінальної відповідальності й навіть зберегти посаду генерального прокурора, заручившись підтримкою Білого Дому. Ось довідка щодо Байдена, яку Луценко передав Джуліані:

https://www.facebook.com/volodymyr.boiko1965/media_set… (https://www.facebook.com/volodymyr.boiko1965/media_set?set=a.2253431611540291)

Ба більш того, автори «The New York Times» лише переповіли слова кількох людей, яких вони опитали у зв’язку з бурхливою діяльністю Юрія Віталійовича, без жодної уяви про предмет своєї розвідки. Зокрема, у статті сказано: «The decision to reopen the investigation into Burisma was made in March by the current Ukrainian prosecutor general, who had cleared Hunter Biden’s employer more than two years ago. The announcement came in the midst of Ukraine’s contentious presidential election, and was seen in some quarters as an effort by the prosecutor general, Yuriy Lutsenko, to curry favor from the Trump administration for his boss and ally, the incumbent president, Petro O. Poroshenko… Kostiantyn H. Kulyk, a deputy for Mr. Lutsenko who was handling the cases before being reassigned last month, told The New York Times that he was scrutinizing millions of dollars of payments from Burisma to the firm that paid Hunter Biden».

Насправді Костянтин Кулик не є й ніколи не був заступником Луценка – він останні два роки очолював відділ процесуального керівництва у Департаменті міжнародного-правового співробітництва української Генпрокуратури. 4 квітня (фактично – 28 березня) 2019 року Кулик виведений зі складу групи прокурорів, які розслідували так звану «400-ту справу», нині його посада взагалі ліквідована. Що стосується відновлення слідства відносно керівництва компанії «Burisma», зокрема Байдена-молодшого, то це було зроблено аж ніяк не в березні 2019 року – кримінальне провадження розслідується вже два роки й головним фігурантом там є збіглий у Росію український олігарх Сергій Курченко.

Залишається загадкою, навіщо генеральний, прости господи, прокурор взагалі дозволив розслідувати це провадження, враховуючи, що Курченко був і є бізнес-партнером Петра Порошенка. Очевидно, Юрій Віталійович сподівався в такий спосіб зібрати компромат, який можна вигідно продати, зокрема – компромат на Злочевського, через фірми якого проходили гроші Курченка. Але 28 березня 2019 року несподівано для Луценка Кулик підписав повідомлення про підозри особам з найближчого оточення Порошенка, які допомагали Курченку відмивати гроші – Борису Ложкіну, Валерії Гонтаревій, Олексію Філатову й Костянтину Стеценку.

Розлючений Луценко миттєво оголосив ці підозри «недійсними» та вивів Кулика зі складу групи прокурорів по «400-й справі», але збунтувались інші прокурори. Як засвідчує протокол оперативної наради від 12 квітня 2019 року, генеральному, прости господи, прокурору під тиском підлеглих довелось визнати, що повідомлення про підозру складені на законних підставах, і погодитись на виклик Ложкіна, Гонтаревої, Філатова й Стеценка на допит шляхом публікації повісток:

https://www.facebook.com/volodymyr.boiko1965/media_set… (https://www.facebook.com/volodymyr.boiko1965/media_set?set=a.2263974550485997)

На сайті Генпрокуратури були оприлюднені повістки з викликом підозрюваних на 25 квітня 2019 року, але 24 квітня Юрій Віталійович отримав від Ложкіна настільки переконливі аргументи (вартість аргументів невідома, але, думаю, не менше 10 млн. доларів), що керівник групи прокурорів у «400-й справі» заступник генпрокурора Єнін був негайно звільнений з перспективою отримати призначення на голову Служби зовнішньої розвідки, слідчі та прокурори в цьому провадженні – усі 15 осіб – були звільнені, а структурні підрозділи, де вони працювали – ліквідовані:

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2268311963385589&set=a.1494558950760898 (https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2268311963385589&set=a.1494558950760898&type=3&fref=mentions)

Після цього Юрій Віталійович зразу ж відбув з дружиною та молодшим сином Віталієм у Італію – святкувати день народження свого прес-секретаря Лариси Сарган та весілля сина міністра внутрішніх справ Авакова. Що ж стосується матеріалів «400-ї справи», у ході розслідування якої досліджувались, зокрема, корупційні зв’язки між Байденом-молодшим і Злочевським, то розпорядженням Луценка їх без будь-якого опису й будь-якого процесуального оформлення передали на зберігання довіреній особі Юрія Віталійовича – начальнику Департаменту, що здійснює процесуальне керівництво в справах, підслідних Державному бюро розслідувань, Сергію Кізю.

Тому інформація, викладена в статті «The New York Times», вже застаріла. Насправді, «400-ту справу» ніхто не розслідує, а група слідчих і прокурорів була розігнана, оскільки Юрій Луценко продав цю справу Борису Ложкіну. Якщо американські журналісти в цьому сумніваються й вважають, що такого просто не може бути, публікую лист начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генпрокуратури Євгена Пікалова на адресу судді Солом’янського райсуду Сергія Агафонова, у якому Пікалов повідомляє, що жодний співробітник Генеральної прокуратури не може взяти участь у розгляді клопотання одного з фігурантів цього провадження, яке було слідчим суддею призначено на 3 травня, оскільки в справі взагалі немає прокурора й хто розслідує цю справу – невідомо.

=======
Як завжди, нагадую: не забувайте приєднуватись до мого Телеграм-каналу t.me/volodymyrboyko (https://l.facebook.com/l.php?u=http://t.me/volodymyrboyko?fbclid=IwAR0Q1HPmImM7xJlQMi9fuz1B9R5IupscsnaCuzDHnCnpDK2jL5SuAsPBZvM&h=AT2Ig7mkmDYk7jWYMv00Mz9YH2SLKVE7zq2mhg4Way5o11lBjfCZrrkVO1Cud0dg4469wgQti3Lpw-GHurQp-apmJbimwo67ACKkXOfamG2I0V1Z5SkewFJHilWJPvfkcVLcBGobnGVle261jX72HNw60Ig9Mgxs)